Через вторгнення рф в
Україну зникає червонокнижна хохуля руська. Цьому виду тварин приблизно 23 млн
років. Тварина настільки рідкісна, що її охороняють усі можливі природоохоронні
документи. У Червоній книзі вона має статус реліктового виду під загрозою
вимирання, пише UAnimals.
Хохуля — це
невеличкий ссавець, який багато часу проводить у воді. За способом життя вона
схожа на ондатру, проте за походженням тварини не такі вже й близькі. Хохуля -
родичка крота.
Проблема в тому, що на
території України вона практично вимерла. Єдина популяція хохулі залишилася в р.
Сейм на Сумщині та у двох його притоках.
Найдавніші рештки цих
тварин, знайдені в Європі, датують міоценом. Це епоха в розвитку Землі, що
почалася приблизно 23 мільйони років тому, а закінчилася близько 5 мільйонів
років тому. Тваринний світ тоді був іншим. А людини як виду тоді ще взагалі не
існувало.
У 2009 році вчені
припускали, що на р. Сейм та його притоках залишалося близько 300-500 хохуль.
Проте й ці дані неточні: ґрунтовних досліджень сеймської популяції хохуль не
проводили.
Крім України, є ще
невеликі популяції хохулі в росії й західному Казахстані. Хоч раніше хохуля
жила в річках Західної Європи, зараз тварину там не реєструють.
Тварина дуже вимоглива до умов життя і погано пристосовується до змін температур, може не
пережити засухи. Крім того, тварина розселяється з розливами річки, а їх в
останні роки немає.
«Її нори заливає,
вона їх кидає і з водою пливе шукати нових територій, - розповідає
Олександр Ємець. - Хохулю в такий час можна побачити на якійсь колоді, чи
її просто носить вода. Тварині треба десь поспати, поїсти, а тут нора
затоплена! От вона й покидає домівку. Завдяки цьому є розселення. Ви бачили
розлив Сейму? Це неймовірна картина: море води під весняним сонцем, краса! На
жаль, останній розлив був років 20 тому».
Серйозною загрозою
для виживання хохуль у Сеймі є непоодинокі випадки забруднення води.
Так, 27 червня 2011
року на очисних спорудах Курська сталася аварія.
Стічні води зазвичай очищують так званим активним мулом: це ціла екосистема
мікроорганізмів, які можуть живитися речовинами зі стічних вод, «звільняючи»
від них воду. На очисній станції Курська ці мікоорганізми загинули й не
виконали свою роботу. Неочищені стоки потрапили в Сейм, припливши й до України.
«Коли оця вся маса
отруєної води підійшла до греблі біля Тьоткіно, замість того, щоб це
утилізувати на своїй території, вони відкрили шлюз і спустили воду в Україну. В
результаті у нас повмирала колосальна кількість риби. Постраждала мінога
українська - вид рибоподібних організмів, який охороняється багатьма
природоохоронними актами!» — злиться чоловік.
Другий значний
випадок забруднення стався цьогоріч наприкінці травня. Вчергове брудна
вода потрапила з півночі - загинула риба. І просто зараз
подібна ситуація повторюється.
«Брудна вода - це
катастрофічна ситуація!» - зазначає Олександр. Змінюється бактеріальний
фон води, і в ній різко зменшується кількість розчиненого кисню. Від цього
гинуть молюски й дрібна риба - в хохулі меншає їжі.
«За роки, що я працюю
в Сеймському парку, було дві серйозні екологічні катастрофи. І обидві пов’язані
з росією», - гнівається Олександр Ємець.
Втім, до інших
факторів додалася нова загроза – війна. Саме через активні бойові дії через
російську агресію можуть зникнути червонокнижні хохулі.
«Найбільше війна
вплине на популяцію хохулі в річці Вир» - каже Олександр Ємець.
Тварини живуть у
річці поблизу сіл Старі Вирки, Нові Вирки, Бояри-Лежачі, Рижівка. «Зараз там
пекло. Туди летить усе підряд і вибухає. Від бідної Рижівки нічого вже не
залишилося! А біля Рижівки помічали хохулю, і вона десь там і живе», -
каже Олександр Ємець.
Не обов’язково, щоб
снаряд потрапив у хохулю, аби її популяція постраждала. Будь-яка тварина тікає
з місць, де їй заважають шуми й вібрації. Коли вибухову хвилю приймає вода,
водні організми страждають від гідродинамічного удару. Простими словами -
отримують контузії. «Якщо це повторюється регулярно, для тварини це катастрофа.
А оце регулярно вже триває два роки. Хохуля ж дуже обережна тварина! Там,
де біля води пасуться корови, хохулі не буде. Де всього-на-всього корови! А тут
снаряд!».
Розриви снарядів - це
не лише звук. Вони забруднюють воду, ґрунт і повітря, зокрема важкими металами.
Чи могла б тварина
просто переселитися вниз по ріці? Для цього їй потрібні умови проживання, яких
дедалі меншає. І тут вже не тільки війна відіграє роль: іноді
фермери незаконно зорюють луки впритул до Сейму та інших водойм, а це
хохулю не влаштовує. Олександр підсумовує: «Туди, де жила, зараз летить.
Тому вона точно буде йти геть, а чи знайде вона нове місце, це дуже велике
питання. Клімат сильно помінявся, стариці попересихали. Тож хохуля буде
шукати затончики безпосередньо в Сеймі. Проте не так і багато таких,
які б задовольняли її вимоги до життя».
До кінця бойових дій
на Сумщині говорити про збереження хохулі рано. Олександр Ємець каже: «Це
ж родзинка, це козирна карта нашого ландшафтного парку. Це тварина з минулих
епох! Якщо росіяни підуть з нашої землі, ми проведемо дослідження. Тоді буде
ясно, що можливо зробити, аби спочатку зберегти популяцію. І ситуація
виправиться. Треба зберегти цю унікальну тварину, яка залишилася у нас тільки
на Сумщині».